дати гарбуза

1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);

2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);

3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];

4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;

5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.

* * *

1. n

1) мішок, лантух

2) мішок (міра ваги)

3) міх, бурдюк (для вина)

4) сак (пальто)

5) іст. широка сукня

6) мантія; накидка

7) розм. спальний мішок

8) розм. постіль

9) розм. матрац

10) ав., розм. парашут (у ранці)

11) пограбування (захопленого міста); грабіж

12) (the sack) страта за батьковбивство

13) біле сухе вино (з Канарських островів, Іспанії)

14) pl широкі штани

2. v

1) класти (зсипати) у мішок

2) націджувати (у міх вино)

3) розм. перемогти (у змаганні)

4) розм. увільняти (з роботи)

5) давати відставку, підносити гарбуза (залицяльникові)

6) розм. привласнювати, прибирати до кишені

7) грабувати

8) віддавати на пограбування; плюндрувати (захоплене місто)

* * *

1) мішок, лантух; cл. мішечок, пакет

2) мішок ( міра ваги)

3) міх для вина; бурдюк

4) сак (пальто; sack coat)

5) icт. широка е вільна жіноча сукня; сукня-сорочка; трен, шлейф; мантія

6) cл. спальний мішок; постіль; матрац

7) aв.; cпeц. парашут ( у ранці)

8) мішок з ключками ( гольф)

9) cпopт. база ( бейсбол)

10) icт. ( the sack) утоплення в мішку

1) класти, зсипати в мішок

2) націджувати ( у міх вино)

3) cл. перемогти ( у змаганні)

4) звільняти

5) привласнювати

1. n

1) кошик, корзинка

2) кузов; гондола (аеростата)

3) тех. ґратчастий кузов; короб; ківш (землечерпалки); сітка (труби)

4) корзина; попадання м'ячем у корзину (баскетбол)

5) текст. рогожка (переплетення)

2. v

1) складати у кошик

2) кидати у кошик для сміття, викидати у кошик

* * *

1) кошик, корзина

2) кошик ( аеростата); гондола ( повітряної кулі)

3) ефес

4) кільце лижної палиці

5) зібрання, колекція, сукупність, набір предметів

6) тex. ґратчастий кузов, короб

7) тex. ківш ( землечерпалки або екскаватора)

8) тex. сітка ( всмоктувальної труби)

9) ( баскетбол) корзина; влучення ( м'ячем у корзину)

10) тeкcт. рогожка

11) eвф. bastard1 1

12) , дип. "кошик", група питань, що підлягають обговоренню в сукупності

13) eк. набір, "кошик" споживчих товарів (тж. market basket, basket of goods)

1) складати в кошики

2) кидати в кошик для сміття, викидати

1) піддатливість, поступливість

2) пом'якшення

3) пружність; еластичність; пружинистість

4) тех. зазор

5) пружна деформація

v (past gave; p.p. given)

1) давати

2) дарувати; обдаровувати

3) жертвувати

4) заповідати; відказувати

5) надавати, віддавати

6) доручати, давати доручення

7) передавати, вручати

8) платити, віддавати

9) бути джерелом

10) повідомляти, передавати (інформацію)

11) змальовувати, описувати; зображувати

12) підставляти; простягати (до — to)

13) відходити; відскакувати

14) слабшати, спадати (про вітер, мороз)

15) осідати, подаватися, осуватися

16) псуватися; зношуватися

17) жолобитися; перекошуватися

18) давати, присвоювати (ім'я)

19) накладати (покарання); ухвалювати (вирок)

20) присвячувати (життя)

21) приділяти

22) улаштовувати (вечір)

23) виконувати (пісню); виступати

24) проводити (заняття); давати (уроки); читати (лекцію)

25) віддавати (розпорядження)

26) завдавати (болю); викликати (занепокоєння)

27) подавати (приклад)

28) поступатися (місцем)

29) проголошувати (тост)

30):

to give regards (love) to smb. — передавати привіт комусь

31) з'єднувати (з абонентом)

32) виходити (про вікно тощо; на, у — on, upon, into)

33) висловлювати (свої думки); аргументувати

34) приписувати (авторство)

35) заражати, інфікувати

36) видавати, віддавати (заміж) (тж give in marriage)

* * *

1) піддатливість, поступливість; зм'якшення, пом'якшення

2) пружність, еластичність; пружистість

3) тex. зазор, гра

4) cпeц. пружна деформація

1) давати

2) дарувати, обдаровувати, жалувати; жертвувати

3) надавати, віддавати; доручати, давати доручення

4) передавати, вручати

5) платити

6) надавати (смаку, упевненості)

7) бути джерелом, робити, продукувати, виробляти

8) повідомляти

9) описувати, зображувати

10) (to) підставляти; простягати

11) відступити, відскакувати; поступатися, погоджуватися

12) піддаватися, слабшати; бути еластичним, згинатися, гнутися; осідати, подаватися; псуватися, зношуватися; cпeц. жолобитися, перекошуватися

13) присвоювати (звання, титул)

14) накладати ( покарання); виносити ( вирок); відплачувати

15) присвячувати (час, життя); приділяти ( увагу); давати можливість ( вибору)

16) влаштовувати (обід, вечірку); виконувати ( перед аудиторією)

17) проводити ( заняття); прочитати ( лекцію)

18) віддавати ( розпорядження)

19) заподіювати, спричиняти, завдавати

20) показувати, давати показання ( про прилади); давати які-небудь результати (про дослідження е т. п.); подавати ( приклад)

21) поступатися (місцем, першістю)

22) проголошувати ( тост)

23) з'єднувати ( з абонентом)

24) виходити (про вікно, двері)

25) висловлювати ( свої міркування); аргументувати

26) приписувати ( авторство)

27) заражати

28) передавати, вручати

29) видавати, віддавати заміж (заст. тж. give in marriage) to give a kiss поцілувати

отказать

1) кому в чём - відмовляти, відмовити кому чого (в чому). [Навіть вороги йому відмовить не повинні шани (в уважении) (Л. Укр.). Відмовити сватам]; (жениху) відмовляти, відмовити, (опис.) гарбуза давати, дати (підносити, піднести, покотити), давати, дати одкоша кому. -зывать (женихам) - гарбузувати. -зать наотрез - цілком відмовити. Ему -зали в его просьбе - йому відмовили на його прохання. Он ни в чём себе не -вает - він нічого собі не жалує (не відмовляє). Он -зал ему в руке своей дочери - він йому відмовив віддати за нього свою дочку. -зать кому от дому - не приймати кого більше;

2) что кому (завещать) - відписувати, відписати, відказувати, відказати, приказувати, приказати, леґувати що кому. Срв. Завещать. -зать на богадельню - відписати на шпиталь, на богадільню. Отказанный (завещанный) - відказаний, відписаний, леґований;

3) кому от чего (отрешать, увольнять) - звільняти, звільнити кого з чого, від чого, скидати, скинути з чого. См. Увольнять, Отрешать. За неаккуратность ему -ли от места - за несправність його звільнили з посади; (о прислуге) відправляти, відправити кого. -зать кому от квартиры - відмовити (вимовити, виповісти), кому помешкання. Учителю -ли от уроков - у[нав]чителеві відмовили лекцій;

4) юрид. - см. Вводить (во владение).

* * *

1) відмовля́ти, відмо́вити

2) ( увольнять) звільня́ти, звільни́ти

3) ( переставать действовать) відмовля́ти, відмо́вити

1. n

1) зоол. губка

2) губка

3) обтирання губкою

4) змащування (стирання) губкою

5) губчаста речовина

6) кисле тісто; опара

7) бісквіт

8) збиті білки

9) метал губчастої структури

10) трясовина; мочар

11) мед. тампон

12) дармоїд, нахлібник; паразит

13) дармоїдство, паразитизм; нахлібництво

14) розм. п'янюга, п'яничка, гультіпака

15) людина, що жадібно сприймає щось; людина, що швидко засвоює знання

16) жарт. джерело, кладезь (мудрості, знань тощо)

17) списання боргу (без сплати)

18) військ. поршень банника

2. v

1) мити; чистити; витирати губкою

2) збирати губки

3) бути нахлібником (дармоїдом); паразитувати

4) промокнути, осушити; усмоктувати (тж sponge up)

5) стирати губкою (написане)

6) перен. згладити з пам'яті, забути; простити (борг тощо)

7) вимішувати (тісто)

8) збивати (білки тощо)

9) розм. тинятися в пошуках чогось

10) пінитися

* * *

1) зooл. губка

2) губка; обтирання губкою; змазування або стирання губкою

3) губчата речовина; кисле тісто; опара; бісквіт

4) збиті білки

5) метал губчатої структури

6) трясовина, драговина

7) пінопласт

8) мeд. тампон ( з марлі е вати)

9) нахлібник, паразит

10) п'янюга, п'яничка

11) сприйнятлива або жадібно сприймаюча що-небудь людина; джерело, кладезь

12) вiйcьк. поршень банника

1) мити, чистити, витирати губкою

2) збирати губки

3) паразитувати, бути нахлібником; виманити, виканючити; взяти в борг без віддачі

4) усмоктувати, промокувати, осушувати (чим-небудь; sponge up)

5) стирати губкою, ганчіркою (sponge off, sponge away); закреслити ( sponge out); стирати з пам'яті, забути ( sponge out)

наклеить наклеювати, наклеїти, (налеплять) наліплювати, наліпити, (о мног. или во мн. местах) понаклеювати, поналіплювати що, чого. -ить нос кому - утерти (наставити, приправити) носа кому; (при сватанье) гарбуза піднести (дати) кому. Наклеенный - наклеєний, наліплений, понаклеюваний, поналіплюваний. [Лист з наліпленими поштовими марками (Крим.)]. -ться -

1) наклеюватися, наклеїтися, понаклеюватися; бути наклеюваним, наклеєним, понаклеюваним и т. п.;

2) (вдоволь, сов.) наклеїтися, попоклеїти (досхочу), (о мног.) понаклеюватися.

* * *

несов.; сов. - накл`еить

1) ко́шик; корзи́на

2) attr.

3) ку́зов; гондо́ла аероста́та

••

1) ки́дати в ко́шик для непотрі́бних папе́рів

2) обпліта́ти дро́том